Діагностика

Для підтвердження діагнозу пієлонефриту проводяться лабораторні дослідження крові та сечі, а також рентгенологічні та ультразвукові дослідження.

У загальному аналізі крові виявляються ознаки запалення: прискорена ШОЕ і збільшення числа лейкоцитів (захисників від інфекції), особливо збільшено число зернистих лейкоцитів (зсув лейкоцитарної формули вліво), які ведуть безпосередню боротьбу з бактеріями-загарбниками.

Обов'язково проводяться дослідження, що виявляють порушення функції нирок (сечовина, креатинін в крові та ін)

В загальному аналізі сечі виявляється велика кількість лейкоцитів (гній) і бактерій. Для того, щоб знати, чим лікувати даного хворого, проводиться посів сечі на живильні середовища для ідентифікації збудника інфекції та визначення його чутливості до різних антибактеріальних лікарських препаратів.


При рентгенівському і ультразвуковому дослідженні виявляються різні порушення відтоку сечі.

Лікування

Хворі з гострим пієлонефритом повинні лікуватися тільки в лікарні. Проводиться антибактеріальна і імуностимулюючі терапія, виведення токсинів з організму. При ускладненнях у вигляді абсцесів, а також при каменях у нирках, перепятствующіх відтоку сечі, проводяться операції.

Хронічний пієлонефрит повинен лікуватися комплексно і тривало. Усуваються причини, що викликали порушення відтоку сечі або ниркового кровообігу - зазвичай за допомогою операції. Антибактеріальна терапія проводиться після визначення чутливості збудника інфекції до антибіотиків. Обов'язково проводиться загальнозміцнюючу і підвищує імунітет лікування.





UpDog logo  Proudly hosted with UpDog.