Лікувальне харчування при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Ця хвороба служить найчастішим показанням до застосування лікувальної дієти. В даний час загальновизнано, що лікувальна дієта при виразковій хворобі має бути повноцінною, як з енергетичних, так і по харчових показниками. Тільки при повноцінної дієті можливе забезпечення гарного стану хворого і створення оптимальних умов для відновних процесів в шлунку. Доводиться враховувати і той факт, що страждають на виразкову хворобу, у зв'язку з її хронічним перебігом, потребують постійної дієтотерапії, бо навіть невеликі дієтичні порушення неминуче ведуть до загострення захворювання.
Останній час особливе значення надається змісту в дієті хворих достатньої кількості білка. Це пояснюється тим, що білки оберігають слизову шлунка від самопереваріванія шлунковими ферментами і соляною кислотою. Дієта повинна забезпечувати достатній вміст жирів, особливо вершкового масла (воно звичайно добре переноситься хворими). Вважається, що вершкове масло, сприяючи виробленню в кишечнику спеціального ферменту, пригнічує секрецію соляної кислоти в шлунку. На всіх етапах дієтичного лікування хворий долен отримувати вітаміни групи В і С, в дозах перевищують фізіологічні. Особливо цінним є вітамін U (противиразковийфактор), що міститься в капусті.
При лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки зазвичай використовуються дієти. Основним принципом є обмеження механічних, хімічних та термічних подразників шлунка. Кожна з дієт при цьому є досить різноманітною і повноцінною відносно білків, жирів, вуглеводів, мінералів, вітамінів.
Запропоновані при виразковій хворобі шлунка дієти з різним ступенем щажения основних функцій шлунка розраховані на застосування певними циклами, з поступовим перемиканням харчування хворого з більш строгих дієт на прийдешні до звичайного харчування.
Виключаються продукти, що володіють сокогонним дією і містять грубу рослинну клітковину.
Обмежується вживання кухонної солі.


При достатньому подрібненні їжі досягається щадіння слизової оболонки шлунка, скорочується час знаходження їжі в шлунку, зменшується виділення шлункового соку.
Застосування дієт передбачає дотримання постільного режиму. Фізичний спокій економить енерговитрати організму, створюється умова для зниження калорійності їжі хворого, що в свою чергу сприяє функціональної розвантаженню органів травлення. У ліжку тіло зігрівається, посилюється приплив крові до внутрішніх органів, поліпшуються процеси відновлення і загоєння слизової шлунка і дванадцятипалої кишки.
Ці дієти досить калорійні, кожна з них відповідає енергетичним витратам хворого в даний період захворювання. Навіть в дієті № 1а калорійність їжі, складова 2000 калорій, повністю покриває енерговитрати за умови обов'язкового дотримання постільного режиму.
Характер харчування залежить також і від фази захворювання. Хворим, які страждають на виразкову хворобу у фазі загострення, призначається дієта на 7-10 днів. Вона в достатній мірі забезпечує максимальне розвантаження секреторної і рухової функції шлунка. Далі протягом другої і третьої тижнів призначається дієта,, але з менш різким обмеженням хімічних і механічних подразників шлунка. З четвертого тижня хворий переводиться на дієту, ще більш навантажувальну.
Дієту хворому необхідно дотримуватися протягом 2-3 місяців з поступовим переходом на загальне раціональне харчування. Два рази на рік, навесні та восени (тобто в періоди загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки) необхідно проводити в якості профілактики протягом 2-4 тижнів курси дієт, навіть за відсутності ознак загострення захворювання.

При проведеному лікуванні за допомогою дієт необхідно враховувати деякі особливості хворого, його супутні захворювання. Так, за наявності порушень евакуаторної функції шлунка необхідно включити в раціон висококалорійні і малооб'ємні страви, з використанням молока і молочних продуктів.





UpDog logo  Proudly hosted with UpDog.