Дієта Аткінса.

Дієта американського доктора Аткінса була створена більше 40 років тому. Весь цей час вона користується небувалою популярністю в світі, в т.ч. і в колі голлівудських зірок. Її славу навіть не затьмарила скандальна новина про те, що автор дієти сам колись важив близько 120 кг і нарікав на слабке здоров'я серця.

Постулати системи схуднення американського кардіолога Роберта Аткінса стали відомі громадськості ще в 1972 -м завдяки його книзі "Революційна дієта доктора Аткінса". Кажуть, лікар розробляв дієту персонально для себе, оскільки страждав зайвими кілограмами, через що мав серйозні проблеми з серцем. Так чи інакше, але за велінням непередбаченої долі з кардіолога він "перекваліфікувався" у всесвітньо відомого дієтолога, якому в 1985-му в США присудили горде звання "Людина року" (природно, за досягнення в галузі дієтології). А сьогодні до принципів його системи живлення вдаються мільйони пампушок і товстунів, а також перші особи світового шоу-бізнесу, яким за службовим обов'язком необхідно підтримувати чудову фізичну форму. Так, "за Аткінсом" в порядок себе приводили Роббі Вільямс, Бред Пітт, Дженніфер Еністон і ін

Основний постулат цієї дієти спирається на Низьковуглеводні харчування. При обмеженні в раціоні вуглеводів організм позбавляється головного джерела надходження енергії, тому він змушений переробляти жирової "арсенал". Крім того, Низьковуглеводні харчування позитивно позначається на кількості цукру в крові: чим більше ми споживаємо вуглеводів, тим більше цукру надходить у кров і тим більше його відкладається у вигляді жиру. Таким чином, основна мета дієти Аткінса полягає в двох моментах: по-перше, в перебудові обміну речовин на такий лад, при якому організм в якості головного джерела енергії буде використовувати жири, і, по-друге, в підтримці стабільного показника кількості глюкози. На аналогічних принципах побудована популярна у нас кремлівська дієта, раціон американських астронавтів і інші варіанти низкоуглеводного харчування.

Ідеолог даної методики схуднення Роберт Аткінс запевняє, що створена ним дієта не тільки спалює зайві кіло, але і покращує загальне здоров'я організму людини, оскільки з нього йдуть токсини, які затримувалися в жирових депо. До того ж білковий раціон з невисоким глікемічним індексом допомагає нормалізувати кількість цукру в організмі, бо білки засвоюються не так стрімко, як вуглеводи, і тому несподівані скачки рівня глюкози зводяться до нуля. А це сприяє запобіганню болів в м'язах, суглобах і голові, а також втоми і депресії. Але навіть ці важливі переваги не роблять дану дієту загальнодоступною, оскільки вона має ряд протипоказань. Харчуватися "за Аткінсом" заборонено жінкам у період лактації та виношування плоду, а також усім, хто страждає патологіями нирок і шлунково-кишкового тракту і у кого підвищений показник креатиніну в крові. Крім того, автор цієї дієти акцентує на необхідності утриматися від прийому будь-яких лікарських препаратів протягом перших 2 тижнів раціону і в обов'язковому порядку проконсультуватися з лікарем щодо застосування дієти. Не буде зайвою і оцінка загального стану здоров'я людини, що бажає скинути вагу "за Аткінсом". Для цього треба зробити аналізи на глікемічний профіль, показники функцій нирок і печінки, а також на рівень цукру, ліпідів крові і холестерину. Крім того, потрібно виміряти артеріальний тиск і зафіксувати показники обсягів грудей, стегон і талії, обхвату верхніх і нижніх кінцівок.

Фази дієти Аткінса

Дана методика схуднення включає 4 етапи, кожному з яких властиві свої відмінні риси.

Перша фаза, або стадія індукції вважається самою суворою. У часі вона розтягується на 14 діб, протягом яких в людському організмі запускається "кетоз", тобто процес розщеплення жирів. А досягається ця мета за рахунок різкого обмеження в раціоні вуглеводів: їх щоденна порція повинна становити до 20 грам (нормою вважається 40 грам). Цифра в 20 г "наїдається" досить швидко - це всього одна здобна булка або 3 ч.л. цукру. Тому ніякого фаст-фуду, швидких перекусів і напоїв з цукром. Взагалі, перші 2 тижні "за Аткінсом" потрібно харчуватися, дотримуючись ряд чітких правил. Сідати за стіл потрібно 3-5 разів на добу, а перерва між прийомами їжі не повинен розтягуватися більше ніж на 5 годин. При цьому важливо не переїдати: кожну трапезу потрібно закінчувати з почуттям задоволення, а не абсолютною ситості. У добу необхідно випивати близько 1,5 л. звичайної води. А якщо Вас стануть мучити запори, то слід активніше "натискати" на продукти, багаті клітковиною і рослинними волокнами. Також на етапі індукції вітаються помірні фізичні навантаження.

Харчуватися перші 2 тижні доведеться по "вуглеводної таблиці". В Інтернеті можна знайти переліки продуктів з їх показниками вуглеводів, білків і жирів. Таким чином, у першій фазі дієти Аткінса можна вживати м'ясо, будь-яку птицю (в т.ч.


і дичина), свіжі гриби, всі сорти морської та річкової риби, практично всі морепродукти (обмежувати за кількістю необхідно тільки устриці), курячі та перепелині яйця (готувати дозволяється в будь-якому вигляді) і будь-які овочі (правда, потрібно "обережним" з капустою, цибулею, горохом, кабачком і помідорами). В обмеженій кількості можна їсти твердий сир, сметану, зелені оливки, масло і сир. Дуже важливо не з'їдати добову норму вуглеводів за один "присід", а пропорційно розтягнути її на цілий день.

В "чорний продуктовий список" дієти Аткінса потрапили алкогольні напої, цукор в будь-якому вигляді, всі борошняні та кондитерські вироби , фрукти, "крохмалисті" овочі (кукурудза, картопля) і жири штучного походження.

Друга фаза цього режиму харчування вважається етапом планомірного зниження ваги. Вона може тривати як кілька місяців, так і пару років - все залежить від кількості кілограмів, які потрібно спалити. На цьому етапі потрібно поступово додавати в меню вуглеводи, але їх денна порція не повинна перевищувати 40 м. Динаміка введення в раціон вуглеводів має бути продиктована змінами у вазі: якщо кілограми продовжують "танути", значить - можна потихеньку піднімати вуглеводну планку; якщо ж вагу, навпаки, зупинився або навіть зріс - слід на кілька днів повернутися до фази індукції. Контрольні зважування потрібно проводити раз на тиждень - саме на цей показник і потрібно орієнтуватися. Пам'ятайте, що результати будуть ефективніше, якщо дієту поєднувати з регулярними заняттями спортом.

Таким темпом через деякий час Ви прийдете до свого оптимальному вазі. "По дорозі" до ідеальних форм, напевно, згорнете в небезпечний "поворот", наприклад, на відпочинок підете або підете на банкет, де дозволите собі і алкоголь, і бутерброд, та іншу калорійну їжу. У таких випадках зазвичай набираються пару зайвих кілограмів, і для їх спалювання знову доведеться на кілька днів повернутися в стадію індукції.

Третя фаза дієти Аткінса знаменує собою перехід до збереження досягнутого ваги. Вона, як і друга, експериментальна, а її основною метою виступає визначення індивідуального добового числа вуглеводів, яке "зафіксує" вагу на стабільному показнику. Денну порцію вуглеводів можна збільшувати на 5-10 г на тиждень. При цьому потрібно ретельно контролювати динаміку ваги. Поспіх - головний ворог цієї фази: до справи потрібно підходити без фанатизму і "форсування" вуглеводів.

Четверта фаза даної дієти представляє собою збереження ідеальної маси тіла. Вона повинна тривати все життя, а це означає, що не можна "зриватися" на солодощі, випічку та інші високоуглеводние продукти. Контролюйте свій апетит і ніколи не допускайте збільшення ваги більш ніж на 3 кг.

Плюси і мінуси дієти Аткінса

При цьому режимі харчування не доведеться голодувати: перелік дозволених продуктів дуже різноманітний і солідний, до того ж їсти можна, скільки хочете (в межах розумного) - і це явний плюс дієти. Ще одне її перевага в тому, що вона вводить заборону на всі "порожні вуглеводи" у вигляді чіпсів, цукерок і десертів. До того ж дана методика схуднення досить високоефективна: при виконанні всіх правил дієти вага буде поступово приходити в норму.

Попри переваги цієї схеми живлення, багато дієтології її критикують і називають небезпечною для здоров'я. Її наслідками можуть стати захворювання печінки і нирок, проблеми серцево-судинної системи, можливість розвитку онкології. Доведено, що тривале Низьковуглеводні харчування шкодить ниркам і кишечнику, порушує стілець і погіршує загальне самопочуття. Негативно на здоров'я позначається і тривала відсутність в раціоні вітамінів, клітковини і мінералів.

Висновки

Дієта Аткінса "рясніє" незбалансованістю, а на одних білках і жирах людський організм довго не протягне. Тривалий дефіцит в меню вуглеводів, вітамінів і мінералів через деякий час безсумнівно обернеться певними захворюваннями травної, імунної та серцево-судинної систем. Тому вірними "супутниками" схеми харчування "за Аткінсом" мають стати вітамінно-мінеральні препарати.

Багато дієтологів також акцентують на тому, що ті, хто "зістрибують" з дієти Аткінса, починають потихеньку "повертати" свого тіла "розгублені" кілограми. Тому рекомендованого Аткінсом режиму харчування потрібно дотримуватися довічно, а це означає, що раціон худне людини стає "вуглеводно залежних": треба постійно підраховувати вуглеводи, регулярно зважуватися і контролювати вагу. "Рятувальним колом" у цій ситуації стають систематичні фізичні заняття, які працюють не тільки на активне спалювання жиру, а й на закріплення результату.

Цікаво, що сам автор дієти Роберт Аткінс не рекомендує приступати до його схемі живлення без попередньої консультації у лікаря.





UpDog logo  Proudly hosted with UpDog.