Мені дуже складно судити про те, що породило цей міф ... Швидше за все, відсталість і відсталість тих, хто зобов'язаний стежити за новітніми технологіями спортивного тренінгу й відбудовного процесу - а саме тренерського складу.

Міф про  шкідливість  спортивного харчування.

Міф про" шкідливість "спортивного харчування

Перша посилка таких горе-методистів - спортивне харчування нібито продукт" хімічного " , ненатурального походження. Насправді ж спортивне харчування являє собою концентрат звичайного харчування, з якого за допомогою сучасних технологій очищення вилучені баластні речовини, а також непотрібні компоненти, що спотворюють структуру раціону, побудованого на звичайній їжі.

Зокрема, із спортивних продуктів білкового походження вилучені насичені жири й надлишок вуглеводів; з продуктів переважно углеводистого характеру видалений надлишковий жир і зведено до необхідного мінімуму кількість білків; з енергетичних вуглеводних продуктів вилучені всі жирові та білкові фракції, заради найшвидшого доступу в кровоток і забезпечення сьогохвилинних енерговитрат.

Крім того, в процесі вдосконалення наших знань про суть біохімічних процесів, що відбуваються в організмі людини під час фізичного навантаження, виявлені деякі речовини, які тіло інтенсивне витрачає під час роботи, і своєчасне заповнення яких гарантує оптимальне відновлення й фізичну працездатність (амінокислоти комплексні, амінокислоти з розгалуженими ланцюгами, глютамін, креатин, карнитин, так само як і величезна кількість вітамінів і мінеральних речовин). Виділення таких речовин і створення на їх основі харчових добавок органічного походження з'явилося найбільшим внеском у рекордні спортивні результати в багатьох видах спорту, пов'язаних з фізичними напруженнями.

Друга помилкова посилка - начебто спортивне харчування перевантажує травну і видільну системи людини. Насправді, спортивне харчування не даремно називають "харчовими добавками" - це всього лише добавки до звичайного, але грамотно побудованому раціону. Вони служать для того, щоб завдати, як кажуть, "остаточне полірування" адекватному збалансованому харчуванню, теорія і практика

якого загальновизнана не тільки в спорті, але і в сучасній медицині, яка народила спеціальну науку - трофологию, основоположником якої був радянський академік А. М. вугілля (1926-1991). Так що для того, щоб не "перевантажуватися", слід зробити добавки саме "добавками" до звичайного харчування і, крім того, дотримуватися грамотний питний режим, який полягає в простому споживанні води в достатньому для забезпечення обміну кількості. Зокрема, це вимога виливається в потребі питва приблизно 1-1,5 літра води на кожні 100 г прийнятого білка.

Третя помилкова посилка - без харчових добавок можна обійтися, якщо харчуватися свіжими натуральними продуктами - м'ясом, яйцями, молоком, крупами, овочами та фруктами. Однак без харчових добавок дуже складно, а часом і практично неможливо збалансувати добовий раціон, особливо тоді, коли перед вами встають досить специфічні завдання, властиві, скажімо, бодібілдингу або фітнесу, наприклад, нарощування "сухої" м'язової маси або ж підготовка "рельєфу", тобто досягнення мінімального рівня підшкірного жиру.


Не обійтися тепер без харчових добавок і тоді, коли потрібно відрегулювати масу тіла у видах спорту, де існують вагові категорії, оскільки тут завдання - максимальне збереження "робочої" частини тіла - м'язової маси, і як можна більше звільнення від "неробочого" жирового депозиту. У будь-яких видах спорту, та і в житті звичайної людини, в даний час неможливо обійтися без застосування вітамінно-мінеральних добавок, оскільки, за даними ВООЗ, дефіцит вітамінів і мінералів у звичайній їжі становить у середньому 40%, а це не дозволяє організму функціонувати на оптимумі навіть у стані спокою, не кажучи вже про напруженої фізичної активності.

Четверта помилкова посилка - недооцінка ролі білка в харчуванні людини, обумовлена простою непоінформованістю. Справа в тому, що за останні роки в теорії та практиці харчуванні відбулися величезні зміни, пов'язані з переглядом ролі окремих харчових речовин в раціоні. Не вдаючись у подробиці, слід сказати, що для того, щоб упевнено нарощувати "робочу", а не баластову масу тіла, спортсменові слід будувати раціон так, щоб 25-30% добової витрати енергії в ньому покривалося за рахунок білків, не більше 10 - 15% - за рахунок жирів, і близько 55-60% - за рахунок вуглеводів. Побудувати такий раціон на звичайних продуктах харчування практично неможливо.

При отриманні достатньої кількості білка зі звичайних продуктів харчування виявляється, що раціон надлишковий на 10-12% по жирах і дефіцитний на 10-15% по вуглеводах. Дефіцит по вуглеводах позначається на росту м'язової маси, оскільки частина вуглеводного недоліку організму доводиться заповнювати за рахунок розщеплення білків і утворення глюкози і глікогену з незамінних амінокислот. Надлишок по жирах не може бути реалізований в енергетичному обміні, якщо відсутні аеробні умови для спалювання жиру, тому він практично весь відкладається в депозити під шкірою.

Спроби ліквідувати цей недолік за допомогою джерел концентрованих вуглеводів (фруктових соків, наприклад ), веде до стрімкого наростання жирової маси в тілі, незважаючи на деяке поліпшення фізичної працездатності.

П'ята помилкова посилка - ігнорування явних і прихованих порушень функціонального стану при недосконалому раціоні. Напруга адаптаційного потенціалу, зниження коефіцієнта економічності кровообігу, підвищений тиск крові, низький коефіцієнт витривалості, зниження функціонального резерву серцево-судинної системи, а також виражений стресовий стан - от що характерно для спортсменів і навіть неспортсменов в умовах калорічеського і білкового дефіциту, а також вираженої недостатності у вітамінах і мінеральних речовинах.

Практика роботи зі спортсменами переконливо доводить - у таких умовах, навіть при ідеально складеній дієті і тренувальній програмі, хороших спортивних результатів не буває, як не буває і оптимального здоров'я.





UpDog logo  Proudly hosted with UpDog.